Її знають як знаменитого медіума та філософиню. А ще ця талановита жінка стала відомою письменницею та за життя об’їздила як мінімум тричі довкола світу в пошуках духовних істин.
Йдеться про Олену Блаватську, особистість якої викликає суперечливі думки. Одні джерела пишуть про неї як про науковицю та знавця релігій, інші доводять причетність цієї жінки до спіритуалізму й окультизму.
Пропонована стаття є однією зі спроб дати об’єктивну оцінку цій невтомній мандрівниці. У подальшому тексті наводяться вірогідні відомості про різні етапи життя цієї видатної людини, її творчість та світогляд.
Родовід та особисте життя Олени Блаватської в юні роки
Народилася майбутня письменниця 12 серпня 1831 року в місті Дніпро, що на той час називалося Катеринославом.
Дівоче ім’я та прізвище філософині – Гелена фон Ган. Цікаво, що пращури її по материнській лінії мали відношення до роду самих Рюриків – засновників державності Русі. Підставою для такої думки стало доведення кровної спорідненості дівчини з князем Михайлом Чернігівським, який був представником династії Рюриковичів та одним із нащадків Юрія Долгорукого.
Відомо, що мати Олени з великим трепетом ставилася до свого шляхетного походження. Вона дбайливо зберігала цінну реліквію – хрест, що дістався у спадок від Михайла Чергінівського, вбитого в Золотій Орді за відмову вклонитися язичницьким ідолам.
Бабуся дівчини була людиною з чудовою освітою та широким світоглядом. Вона досконало знала п’ять мов, глибоко вивчала різні природничі науки та листувалася з відомими науковцями.
Мати мандрівниці, Олена Андріївна Ган, померла в молодому віці, проте встигла заявити про себе як романістка. Творчий псевдонім цієї письменниці – Зінаїда Резнікова.
Як засвідчує відома історикам біографія Олени Блаватської, батько її, Петро Олексійович фон Ган, мав коріння з німецького лицарського роду фон Роттенштейн-Ган. Він був капітаном кінної артилерії.
Цікаво, що будинок у Дніпрі, в якому народилася його донька Олена, зберігся понині. Знаходиться ця старовинна споруда на вулиці Ярослава Мудрого.
Оскільки батько дівчинки був військовим, її родині доводилося вести кочовий спосіб життя, постійно переїжджаючи з одного міста в інше. Українські міста, в яких вона мешкала за часів свого дитинства, – Романьків та Умань, Полтава, Опішня й Одеса.
Проте щороку родина Ган відвідувала свій родовий маєток, що розташовувався поруч із Катеринославом (Дніпром). У цьому будинку мешкала бабуся Олени (Лелі), мати її батька.
Ще у свої дитячі роки письменниця Блаватська відрізнялася вдачею бунтарки та характером, більше схожим на чоловічий. Коли їй було всього 11, дівчинка втратила матір, що померла від хвороби легень.
Після смерті мами життя Олени разом із сестрою Вірою проходило в Саратові, у сім’ї дідуся й бабусі по материнській лінії.
Зацікавленість езотеричними книгами та потойбічним світом
Хоча навчання Лелі відбувалося вдома, дівчина виросла дуже освіченою. Вона багато читала (дідусь Блаватської мав чудову бібліотеку), віддаючи перевагу виданням містичної та езотеричної тематики.
А ще дівчина познайомилася з відомими людьми, які були частими гостями її дому. Серед них варто назвати письменницю Машу Жукову та історика Миколу Костомарова.
З юних років Олена приписувала собі унікальні властивості та здібності. Вона розповідала сестрі, що спілкується з потойбічними світами та їх мешканцями, може бачити та чути те, чого не здатні помічати звичайні люди.
Водночас розпочався творчий шлях Олени Блаватської – дівчина почала писати автобіографічні оповідання, постійним персонажем яких став таємничий індус. Леля розповідала у своїх перших творах, як цей загадковий герой, постать якого раптово виникала нізвідки під час несподіваних ситуацій, допомагав дівчині, рятуючи її. За це Олена прозвала індуса Охоронцем.
Проте рідні та знайомі відповідну творчість та розповіді юного медіума серйозно не сприймали – натомість вони вважали Лелю фантазеркою та вигадницею.
Шлюби, кохання та перші далекі подорожі
Причиною першого заміжжя письменниці стали не ніжні почуття, а радше прагнення звільнитися від опіки родичів. Вона вступила до шлюбу у 18-річному віці. Чоловіком Олени став Никифор Блаватський, старший від неї на 22 роки. Він обіймав посаду віце-губернатора Еріваньскої провінції.
Спільному життю пари не судилося бути довгим – уже через три місяці після вінчання молода дружина втекла, причому неблизько, – до Лондону.
У цьому місті Блаватська зустріла Морію – молодого раджпута, схожого на примару-охоронця з її видінь. На думку біографів філософині, така зустріч стала доленосною для формування вчення й наукового світогляду цієї жінки.
Проте отриманих знань для невгамовної мандрівниці виявилося замало. Олена вирішила поповнити їх скарбницю, подорожуючи до далеких земель. Теплоходом Блаватська вирушила в Канаду, потім відвідала Південноамериканський континент, зокрема, Мексику. Вона побувала на Цейлоні, а звідти направилася до Тибету – регіону, де можна було отримати максимум езотеричних знань.
Згодом відбулося повернення шанувальниці подорожей до Європи, в місто Петербург. Тут вона на певний час захопилася спіритизмом, проте це хобі, поширене в колах вищого світу, було нетривалим.
Тоді Блаватська знову пустилася в мандри – після трьох років мешкання на Кавказі вона відвідала Туреччину, Грецію та Єгипет.
Важливою віхою життя письменниці став приїзд до Константинополю – у цьому місті вона закохалася. Предметом обожнювання Олени став Агарді Мітронович – угорський оперний співак.
Пізніше жінка побувала в Парижі та Одесі, а згодом знову вирушила до США. Отримати громадянство відповідної країни мандрівниці вдалося, ставши дружиною Майкла Бетанелі. Шлюб цей був фіктивним.
Чим відома Олена Блаватська: внесок у науку, релігію й філософію
Ця жінка стала однією з небагатьох видатних особистостей, що в другій половині позаминулого століття стала разом із юристом Генрі Стілом Оскоттом та адвокатом Вільямом Куфном Джадтом фундаторкою так званого теософського руху.
Таку назву мав напрямок філософського вчення, спрямований на дослідження законів розвитку й управління Всесвіту.
Одна за одною почали виходити книги Блаватської, присвячені відповідній тематиці. Перша з них, тираж якої був розкупленим за лічені дні, називалася «Розкрита Ізіда». Наступну працю письменниця назвала «З печер та нетрів Індостану».
Твори жінки-медіуму викликати неабиякий резонанс в колах окультистів та інтелігенції – вони стали загальним предметом захоплення й уваги.
Уперше Олена Блаватська теософське товариство заснувала разом з однодумцями восени 1875 року в Нью-Йорку. Об’єктом вивчення відповідної спільноти були окультні праці та древні філософські й релігійні трактати.
У 1879 році мандрівниця обійняла посаду головного редактору періодичного видання «Теософіт», а вже наступного року вона поїхала в Тибет з метою прийняття буддизму.
Пізніше, в 1882 році, письменниця відкрила аналогічну організацію в Індії, в місті Калькутта, назвавши її Бенгальським теософським товариством. Згодом у неї з’явилося кілька філій, а штаб-квартира даної спільноти була перенесена до Адьяру. Цей населений пункт знаходився поблизу Мандраса.
Оскільки здоров’я науковиці похитнулося, лікарі порекомендували повернутися їй до Європи, де клімат є більш м’яким.
Свої останні роки письменниця прожила на Європейському континенті, переїжджаючи з країни в країну. Вона мешкала у Франції, Англії та Німеччині.
Найвизначніша праця, яку написала переважно в німецькому Вупперталі Олена Блавацька, – «Таємна доктрина». Робота над цим твором тривала близько чотирьох років.
Остання поїздка мандрівниці до Індії відбулася в 1884 році й була нетривалою. Метою відповідної подорожі було спростування висунутих проти письменниці звинувачень.
Науково-творча спадщина Олени Петрівни також включає написані нею незадовго до смерті книги «Ключ до філософії» та «Голос безмовності». Крім того, вона стала авторкою «Теософського словника», який був виданий вже після того, як ця жінка померла.
Смерть її сталася в травні 1981 року в Лондоні. Письменниця стала жертвою епідемії грипу.
Цікаві факти про Олену Блавацьку
Усі вояжі мандрівниці в молоді роки фінансувалися її батьком. Він хоч не особливо розумів погляди доньки й не схвалював її подорожі, проте давав їй на це гроші.
У молоді роки, після втечі від чоловіка, Олена розпочинала кар’єру циркачки, працюючи вершницею, проте через зламану руку змусила припинити її, та перемикнутися на гру в драмтеатрах.
Джерелом заробітку жінки за часів її молодості були та виступи на концертах – вона віртуозно грала на фортепіано, чому навчилася ще в дитинстві.
Вчення Блаватської відіграло значну роль у політичній кар’єрі Магатми Ганді – видатного індійського державного діяча, якого в цій країні вважають національним героєм. Ганді Олену буквально боготворив.
Всесвітньо відомий фізик Енштейн називав «Таємну доктрину» своєю настільною книгою і завжди тримав її під рукою.
Науково-філософські праці О.П. Блавацької були перекладені на десятки мов світу. Вони виходили кілька разів і продовжують публікуватися зараз.
Півстоліття тому уряд Індії ініціював випуск пам’ятної марки, присвяченій сторічному ювілею від дня заснування Теософського товариства. Цей знак прикрашає напис гасла відповідної організації: «Немає релігії вищої за істину».
Образ філософині відтворений у кінострічці «Хто ви, мадам Блаватська?», яка знята була на кіностудії «Центрнаукфільм» у 1991 році. У цьому фільмі роль письменниці зіграла акторка Ірина Муравйова.
Зараз у місті Дніпро одна з вулиць має ім’я Олени Блаватської – його знаменитої уродженки.
Більше про історію Дніпра читайте за посиланням.
