Місто Дніпро, що донедавна носило назву Дніпропетровська, а засноване було як Катеринослав, має багато визначних місць, що є гордістю місцевих мешканців та об’єктом уваги туристів.
Одна з найвідоміших його сакральних споруд – Спасо-Преображенський собор у Дніпрі, який ніколи не оминуть гіди під час екскурсій цим сучасним мегаполісом.
Про створення й життя цієї святині в різні епохи та про її архітектурний стиль йдеться далі в тексті.
Історія храму
Перший проект собору, на думку одних істориків, був створений архітектором Клодом Геруа 1786 року. Інші фахівці доводять, що відповідну проектну документацію розробляв італійський зодчий Моретті. Пояснюється така розбіжність думок дослідників просто – за загадковими обставинами ці документи просто зникли.
Ініціатором будівництва церкви став Григорій Потьомкін. Цей фаворит Катерини ІІ, не позбавлений марнославства, мав задум побудувати храм, який би був копією собору Святого Петра в Римі, але вищою від нього на один аршин.
Церемонія урочистого закладення майбутнього собору відбулася на свято Преображення Господнього. Тоді, під час урочистого ритуалу, наріжний камінь його власноруч заклала імператриця. Після цих пафосних подій розпочалося зведення церкви, але далі будівництва підмурівку, фундаменту із дикого каменю та вапняної заливки, воно не просунулося. Амбітні плани цариці та її прихвосня були забуті надовго.
Чому саме так сталося, що тоді не збудували в Катеринославі Спасо-Преображенський собор, історія замовчує.
Але даний проект міська влада згадала майже через півстоліття. Первісні ескізи будівлі зазнали значних змін – вони були внесені видатним зодчим-академіком Андріяном Захаровим.
І в 1835 році цей храм нарешті був побудований та відкритий. Для нього звели новий фундамент, а старий підмурівок використали як базу для огорожі. Освятив культову новобудову архієпископ Гавриїл.
Габарити фасаду цього храму виявилися набагато скромнішими, ніж планував Потьомкін, точніше, меншими від первісного проекту в кілька разів.
Богослужіння велися у даній церкві, що стала одним із головних релігійних закладів міста, майже сто років.
Життя собору в епоху СРСР
1930 року храм свою діяльність припинив. Як і багато інших осередків духовності, він був зачинений радянською владою.
«Совєти» цинічно перетворили Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпро) на обласний антирелігійний музей. Відповідне рішення було ухвалене Дніпропетровським міськвиконкомом.
Того часу закрита для вірян святиня втратила свій величний шпиль, що нагадував верхівку колишнього Адміралтейства в Петербурзі. Його безбожники замінили флагштоком, на який встановили червоний прапор.
Дивно, але інтер’єру святині тоді вдалося зберегти свій внутрішній декор та іконостас. Збереглося також чимало цінного церковного начиння.
Проте більшовики винесли з території храму могили архієпископів.
У часи Другої світової війни, коли місто було окуповане німецькими військами, регулярні богослужіння в храмі тимчасово відновилися. Тоді святиня перейшла у власність Української автокефальної церкви і її частково підремонтували.
Божі служби проводилися в Спасо-Преображенському соборі до жовтня 1943 року – саме тоді місто було звільнене від окупантів, а церква була зачинена остаточно.
Події війни призвели до часткової руйнації будівлі цього храму. Купол його та фасад зазнали ушкоджень.
У 1945 році було прийняте рішення щодо використання споруди церкви під музей Великої Вітчизняної війни, проте воно лишилося невиконаним. Натомість в приміщенні храму розташували склад паперу. У цей час майже все цінне оздоблення інтер’єру святині було втрачене.
У 1950-х роках після доведення істориком архітектури І.А. Бурлаковим авторства проекту собору Андріяна Захарова, що вважався геніальним зодчим, владою була визнана історична та культурна цінність будівлі храму.
Їй присвоїли статус «пам’ятника архітектури республіканського значення». А в період із 1960-го по 1976 рік тривали реставраційні роботи. Їх метою було повернення Спасо-Преображенському собору первісного вигляду.
1972 року святині повернули і її позолочений купол. Коли відновлювальні роботи добігли кінця, приміщення храму стало місцем для експозиції міського краєзнавчого музею «Історія релігії та атеїзму».
Часи Незалежності
Боротьба за те, щоб святиня була повернута у власність УПЦ, розпочалася ще до розпаду радянської держави, в період горбачовської «перебудови». Але вдалося це зробити тільки тоді, коли Україна стала Незалежною.
У 1991 році Спасо-Преображенський собор поновив свої богослужіння. А музейна експозиція була передана в фонди історичного музею імені Д. Яворницького.
Через кілька років в храмовому комплексі знову розпочали чергові реставраційні роботи, що тривали майже десятиліття. Їх результатом стало відновлення всіх фасадів церкви та її інтер’єрів.
Фахівці нарікають, що реставраторами був допущений ряд помилок – приміщення собору було розписане практично заново, а кілька фрагментів старовинних фресок виявилися втраченими. Іконостас відновлювали за єдиною світлиною початку минулого століття, що дивом збереглася.
Офіційне передання храму Дніпропетровській єпархії УПЦ відбулося 21 січня 1992 року.
А 2008 року на його високу вежу встановили головний дзвін-благовісник.
Так чи інакше, Спасо-Преображенський кафедральний собор у Дніпрі залишився духовним символом цього міста, його святинею, атрибутом та гордістю.
Архітектура
Дана велична сакральна споруда демонструє стиль неокласицизм та вирізняється Т-подібною конфігурацією фасаду.
У розширеній передній зоні храму містяться два вівтарі. Правий вівтар отримав декор, що вшановує святителя Миколая Чудотворця, а оздоблення лівого вівтаря присвячене великомучениці Катерині.
Вище середньої передвівтарної зони знаходиться купол та барабан. Діаметр куполу складає понад 8 метрів. На стінах барабану привертають увагу 16 видовжених вікон. Між ними зображені біблійні пророки. А склепіння, що розташовуються нижче, декоровані зображеннями євангелістів. З них на відвідувачів храму дивляться Матвій, Марко, Лука та Іоанн.
Паперть церкви увінчана двоярусною амперною дзвіницею з гострою пікою. Цей шпиль знаходиться в оточенні восьми мідних золочених ваз. Відомо, що їх виготовляв ієродиякон Антоній.
Головний вхід до собору знаходиться з боку заходу. Крім нього, церква має вхід південний і північний. Кожен з її входів має однотипний декор – шестиколонні портики іонічного ордену.
Де знаходиться Спасо-Преображенський собор в місті Дніпро, знає практично кожен його дорослий мешканець. Адреса храму – площа Соборна, 1.
Двері його для прихожан відкриті щодня з 7.00 до 18.00 години.
Історія Спасо-Преображенського собору унікальна, але не єдина з цікавих у м.Дніпро. Більше про історію Дніпра та туризм читайте на нашому порталі.
