Його називають романтичною візитівкою обласного центру Дніпропетровщини, яка має славетне історичне минуле, вважається топовою зоною відпочинку та овіяна містикою.
Називається ця дивовижна локація – Монастирський острів (Дніпро). Про життя даного шматочка суші за різних епох, пов’язані з ним перекази та про достовірні інформаційні дані, що мають відношення до відповідного острівця, розповідається далі.
Монастирський острів: давній час
Писемне джерело, в якому цей острів згадується вперше – «Житіє святого Феодосія». За даними відповідного древнього рукопису, у IX столітті на цьому куточку суші знаходився Візантійський монастир. Це місце, що дало острівцю назву, було відвідане учнем Ісуса Христа – Андрієм Первозваним.
Як свідчать інші стародавні письмена, острівний монастир, який мав міцні стіни, став прихистком для княгині Ольги під час бурі 957 року та місцем зупинки київського князя Володимира Великого під час походу на Корсунь 988 року.
Відомо, що в ХІІ столітті святиня була цитаделлю, якій доводилося оборонятися від частих нападів ординців.
Її існування припинилося у 1240 році, за часів Батия – відтоді Монастирський острів, фото якого вражають мальовничістю, спорожнів. Зникли й давньоруські поселення поблизу нього.
Нова сторінка історії острівця відкрилася лише в 1765 році, коли владою козаків, що обживали Надпоріжжя, був виданий наказ щодо нагляду за зеленими насадженнями на острові, які того часу нищилися мешканцями Половиці.
На рубежі XVIII-XIX століть можновладці будували багато планів щодо заснування на острівній території університету та паркової зони відпочинку, але вони залишилися нереалізованими.
Пізніше на даному шматку суші знаходився розплідник смолистих дерев, що належав лісовому відомству. Потім розташований на річці Дніпро Монастирський острів багато разів перепродавався, доки в 1889 році він не став власністю Богомолова.
Монастирський острів: нова історія
Вона розпочалася для острівця з приходом ХХ століття. Тоді він став опорою для залізничного мосту. На березі влаштували базу яхт-клубу. Представники міської влади висловлювали пропозиції щодо засипання пролива для з’єднання острова з містом.
Прийнятий 1956 року генеральний план розвитку Дніпропетровська передбачав побудову мосту, що сполучить шматок суші посеред ріки з парком імені Тараса Шевченка.
На честь 40-річчя Жовтневої революції острова дали нове ім’я – Комсомольський. Він перетворився на доглянуту зону відпочинку для містян і туристів, посеред якої виріс пам’ятник Кобзарю роботи скульпторів Зноба та архітектора Ветвицького.
Після здобуття Україною Незалежності локації повернули її історичну назву. 1999 року була зведена нова, православна церква на Монастирському острові – храм Святого Миколая.
Ця невелика будівля викликала неоднозначне ставлення містян. Одні з них відзначали, що храм вдало вписався в ландшафт, а на думку інших – церква порушила архітектурну цілісність парку.
Так чи інакше, відповідна церковиця стала швидко відомою далеко за межами обласного центру. До цієї святині приїздять пари для вінчання, у ній проводяться обряди хрещення дітей. А багато вірян просто приходить до даної церкви, щоб звернутися до Господа зі словами молитви.
Що розповідають легенди?
До нашого часу дійшли різні перекази про острів на Дніпрі. Одні з них більше схожі на казку, інші – на інформацію, що може бути достовірною, але не знайшла наукового підтвердження.
Наприклад, одна легенда про Монастирський острів розповідає, що колись на ньому розташовувалася священна столиця скіфів, яку відвідував ще за доісторичних часів Заратустра – пророк та реформатор давньоіранської віри.
Згідно з іншим переказом, історична назву відповідному клаптику клаптик суші була дана візантійськими ченцями, вихідцями з Константинополя. Ці монахи більш ніж тисячу років тому ховалися на острові від негоди, а потім вирішили залишитися на ньому й заснували тут свою обитель.
Є ще різні легенди про відвідування острова та монастиря на ньому великими князями під час військових походів, метою яких була боротьба з половцями.
Крім переказів історичної специфіки, має місце й містика, пов’язана з цим клаптиком суші на річці Дніпро.
На думку фанатів парапсихології, біля пам’ятника Шевченку знаходяться під землею два гроти. Один із них є схованкою блакитного напівпрозорого каменю з магічними властивостями – Кристалу знань. У цьому місці нібито то є портал, який інколи відкривається, звільняючи прохід у паралельні світи. Прихильники такої ідеї вважають Монастирський острів, історія якого справді древня и не вивчена досконало, є місцем надпотужної енергетичної сили.
Цікаві факти
Можна навести цілий ряд таких фактів, відомих і не дуже.
Наприклад, за свою історію легендарний острівець міняв назву багато разів – щоразу, коли він змінював власника, його починали називати прізвищем цієї людини. Тобто цей клаптик суші певного часу називали островом Рябінівським, Бураковським та Богомільським.
До острова прокладений перший у світі міст із залізобетону. Будівництво відповідної залізобетонної конструкції виявилося надзвичайно трудомістким процесом і тривало майже два десятиліття – з 1914 по 1934 рік.
Сучасний пам’ятник Тарасу Шевченку на о. Монастирському – це вже другий монумент цьому поету, який споруджений тут. Першу скульптурну композицію, присвячену Кобзареві, на ньому звели в 1940-х роках. Постамент від неї зберігся досі. Місцезнаходження цього п’єдесталу – берегова зона парку.
Новий пам’ятник, який височіє на острівці нині, важить 55 тонн і одним із найбільших монументів Кобзареві в Україні. Висота його постаменту – понад 10 метрів, а самої статуї – 9,5 метрів.
За часів існування на даному клаптику суші елітного яхт-клубу він слугував місцем для проведення вишуканих розважальних заходів – з музикою, світловою ілюмінацією та неймовірними для початку минулого сторіччя «діамантовими феєрверками».
Завітати на острів Монастирський, адреса якого Дніпро, вул. Січенська Набережна, варто заради відпочинку або усамітнення в його зеленій тиші. На відповідній території сьогодні є атракціони, канатні доріжки, пляжна зона та споруджена цікава локація – штучний водоспад «Поріг ревучий».
Із залізничного вокзалу міста сюди можна дістатися автобусами №60, 150 та 152-А. Вийти слід на зупинці «Парк Шевченка».
Більше про цікаві місця Дніпра читайте в рубриці Туризм на нашому порталі.
